Вступ. Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела: словники, довідкова література (у числі на електронних носіях)

 -  Назвіть розділи науки про мову. Який їхній зміст?

Фонетика вивчає звуки мови і мовлення, наголос, склад.

Графіка вивчає умовні знаки при передачі на письмі усного мовлення (букви, апостроф, знак наголосу, дефіс, крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки).

Орфографія — це система правил передачі звуків мови (слів і їх форм) на письмі.

Лексика і фразеологія вивчають словниковий склад мови: значення слів, їх походження, вживання, зв’язок з іншими словами.

Орфоепія вивчає правила нормативної літературної вимови.

Словотвір вивчає структуру слів і способи їх творення.

Морфологія вивчає будову слів, їх граматичні властивості, поділ на частини мови.

Синтаксис вивчає будову і граматичне значення словосполучень і речень.

Розділ мовознавства, що вивчає принципи систематизації слів та фразеологічних зворотів, укладання їх у словники, називається лексикографією (від гр. lexikos — словесний, словниковий і grapho — пишу). Залежно від призначення словники поділяються на два типи: енциклопедичні й лінгвістичні. В енциклопедичних словниках пояснюється зміст, характер і сутність предметів, явищ, понять. У них можна знайти лаконічні відомості про різні країни, народи, мови, визначні події, про видатних політичних діячів, учених, письменників, митців. Ці словники містять довідковий матеріал з усіх галузей знань. В енциклопедичних словниках уміщують також ілюстрації (фотографії, малюнки), картографічні матеріали, статистичні, хронологічні таблиці тощо. У лінгвістичних словниках пояснюється слово з погляду лексичного значення, походження, правопису, наголошення тощо.

Лінгвістичні словники можуть бути одномовними, двомовними, багатомовними. Одномовні поділяють на тлумачні, синонімічні, антонімічні, паронімічні, омонімічні, діалектні, історичні, довідково-лінгвістичні (етимологічні, фразеологічні, орфографічні, орфоепічні, словотворчі, словники труднощів).